Україна – це ми!

День соборності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

До цього дня з 9 по 22 січня відбувся обласний етап Всеукраїнської фотовиставки до Дня Соборності України: «Україна – це ми!». В ньому взяли участь учні нашої школи: Курило Дар’я, учениця 8-А класу; Рудай Анастасія, учениця 2-Б класу; Коц Тимур, учень 6-А класу.

Фотовиставка проводилась у форматі онлайн виставки та обміну фотографіями, привітаннями та словами підтримки між учасниками заходу через зручні та доступні соціальні мережі.

Щиро вітаємо всіх з великим державним святом – Днем Соборності України!

Віримо, що територіальна цілісність України, за яку віддали життя тисячі незламних борців в різні часи і продовжують сьогодні відстоювати наші бійці, залишиться непорушною. Адже єдність і свобода роблять нас гідними нащадками наших славних предків. Тож, давайте прикладемо всіх зусиль і збережемо цей скарб.

Заст. директора з НВР Тетяна Денисенко

#Україна_це_ми, #УДЦНПВКТУМ

Рудай Анастасія, 2-Б клас

Рудай Анастасія, 2-Б клас

Рудай Анастасія, учениця 2-Б класу

Курило Дар'я, учениця 8А класу

Сьогодні наша країна переживає складні часи. Українські військові героїчно протистоять окупаційній навалі та захищають нас від агресора, відстоюючи соборність та самостійність України.

Низький уклін всім, хто у скрутні часи для нашої країни постав на захист територіальної цілісності та національних інтересів держави.

Єдність народу України - це підґрунтя наших успіхів, запорука сильної незалежної держави і відновлення її територіальної цілісності. Це принципова цінність для нас.

Від щирого серця бажаю усім учасникам фотовиставки щастя, добра, миру і глибокої віри у нашу Перемогу та гідне майбутнє України! Україна Соборна!

Коц Тимур, учень 6-А класу

Моя рідна земле, сьогодні для тебе по-справжньому особливий день, адже саме в цей день сто п’ять років тому ти прокинулася об’єднаною соборною державою. В Соборності –  наша міць, наша сила та справедливість, наша неповторність й самобутність. Родова пам’ять українців навіки увібрала в себе непереборну жагу бути вільними, але наша свобода, найперше, криється в єдності.
          Всі ми народжуємося унікальними й неповторними. Проте, я впевнений, що спільним для кожного з нас є прив’язаність до батьківського дому, до рідного міста, любов до близьких, бажання відчувати підтримку. У нас єдиний біль, але й радість теж єдина. Ми посміхаємось однією посмішкою на всіх, а в годину лихую ллємо однаково солоні сльози, незважаючи на географічні координати.
          Нині українці платять занадто високу ціну за бажання зберегти нашу батьківську землю, але я питаю себе, чи битиметься серце, якщо його розірвати навпіл? Ні!
Вірю, що українська соборна нація переможе найлютіше зло і наново розквітне синьо-жовтими барвами.

«Рік за роком іде, рік за роком мина.
І не раз вже у власній державі
Ми ставали в ланцюг, і не наша вина,
Що були в ньому ланки іржаві...
Не для скептиків злих, не для зайд-волоцюг
Міцно стиснувши серце до серця,
Ми укотре з'єднаємо руки в ланцюг.
Може він хоч тепер не порветься!» 
О. Ірванець