День пам'яті Героїв Крут

29 січня в Україні вшановують пам’ять загиблих у бою під Крутами, які рішуче відстоювали право Українського народу жити у власній державі. Молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію українських визвольних змагань.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.
 Відбувся бій біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином).

Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Більшовицькі частини грабували українські міста і села.
У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення антиукраїнського виступу.

Близько 80 українців загинули у бою. Втрати більшовиків склали не менше 300 чоловік. Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. У полон більшовиками було захоплено 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами більшовики катували і стратили студентів.

Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини!) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.*
Легендарний бій під Крутами: ''перші кіборги'' які боронили Київ від росіян.

Сьогоднішніх захисників України народ із гордістю називає «кіборгами». Який час, такі й асоціації про героїчне. І вони своїм патріотизмом, мужністю і героїзмом гідно продовжують славетну історичну військову традицію наших предків. У національній пам’яті України гідне місце належить Осипу Твердовському (герой Крут), Гончаренко Аверкію Матвійовичу (українському військовому, командиру українських частин у бою під Крутами), Піпському Григорію ( учасник бою під Крутами, розстріляний більшовиками. Відомий як той, що перед розстрілом зачав співати «Ще не вмерла Україна»), Лоському Ігору Костянтиновичу (герою Крут)...