БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ

Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та всесвітня глобальна мережа Internet, розширивши комунікаційні, просторові та часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, відпочинку, праці, освіти та творчої самореалізції особистості.

Кількість користувачів мобільними телефонами та Інтернету щодня невпинно збільшується. Більшою їхньою частиною є молодь. Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Інтернет може бути прекрасним місцем як для навчання, так і для відпочинку і спілкування з друзями. Але, як і весь реальний світ, мережа теж може бути небезпечною.

Надмірне перебування дітей за комп’ютером може призвести: до ізоляції сором’язливих дітей, відволікання їх від інших видів діяльності, таких як: виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон, спілкування з іншими дітьми, особливо нецензурною лексикою, а також викликати тривожність та дратівливість.

Тож, одним із головних завдань як для педагогічних працівників, так і для батьків є навчити дітей використовувати мережу Інтернет правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті, дотримуючись безлічі правил: дорогу переходити на зелене світло; уникати темних закутків, повертаючись пізньої пори додому; цікавитись, хто прийшов, коли дзвонять у двері; тримати сумку з гаманцем ближче до себе; з обережністю ставитись до незнайомців і т.д., нам необхідно навчити їх безпечній поведінці у віртуальному житті – в Інтернеті.

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як Інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний бік - відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з  онлайн-загрозами:

  • онлайн-насилля;
  • шахрайство;
  • порнографія;
  • отримання особистої інформації з метою злочинного використання.

Тривожна статистика:

понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі.
17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі…
22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих.
28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголя або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11%− спробували купувати наркотики.
близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.

Коротка пам’ятка для батьків:

 Підвищуйте власну комп'ютерну та Інтернет-обізнаність.
 Станьте для своєї дитини другом і порадником, опановуйте Інтернет разом.
 Оберіть найбільш прийнятний спосіб технічного захисту: від регулярно поновлюваного антивірусу до спеціального програмного забезпечення, що забезпечує батьківський контроль на комп’ютері та мобільному телефоні дитини.
 Створіть територію безпечного Інтернету. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі Інтернет-ресурси.

  1.      Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
    • не можна викладати в Інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
    • нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до Інтернет-сервісів (навіть найкращім друзям).
  2. Навчіть дітей поводитися в Інтернеті так само, як у «реальному» житті. 
    У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в Інтернеті також слід із повагою ставитися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.
  3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
  4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні Інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до Вас. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують такі SMS-послуги та чи дійсно необхідно їх надсилати.
  5. Звертатися за порадою – необхідно. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в Інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в Інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з Інтернету, дитина має отримати Ваш дозвіл

Отже, не треба нехтувати ніякими засобами захисту. Пам’ятайте про те, що мова йде про безпеку, здоров’я та навіть життя ваших дітей. Та, використовуючи будь-які технічні засоби безпеки, не забувайте, що найнадійніший захист – це знання і розуміння.