7 ЛЮТОГО ДЕНЬ БЕЗПЕКИ В ІНТЕРНЕТІ

Традицію відзначати Міжнародний день безпечного Інтернету започаткували в Європі у 2004 році. У 2008 році 40 країн, в тому числі і Україна, взяли участь у цій акції. Міжнародний день безпечного Інтернету проводиться щороку другого вівторка лютого. Основне покликання цього Дня зробити Інтернет чистішим від негативних чинників.

Головним координатором Дня безпечного інтернету в світі стала некомерційна організація Insafe (European Safer Internet Network), яка складається з національних організацій, створених за участю Єврокомісії. Компанія вважає своїм основним завданням підтримку громадян в безпечному, етичності та ефективному використанні інтернету, як і інших інформаційних і комунікаційних технологій.

Україна долучилася до цього процесу лише в 2008 році. Тоді була створена Коаліція за безпеку дітей в інтернеті. Був створений сайт Onlandia (http://www.onlandia.org.ua/) , на якому можна знайти ретельно розроблені “інструктажі з техніки безпеки” знаходження в інтернет для всіх категорій населення, завантажити спеціальну “дитячу” версію електронної пошти, вільну від вірусів і спаму.

Цікаві цифри (за матеріалами досліджень компанії “Київстар”):

• 78% українських дітей 6 років і більше користуються інтернетом;
• 24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони;
• 9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони батьків;
• 8% батьків не знають, що їхні діти відвідують інтернет-клуби;
• 27% дітей зізналися, що в інтернеті з ними контактували незнайомці, 30% з них пішли на контакт;
• 28% висилали фото віртуальним знайомим;
• 7% ділилися в інтернеті інформацією про сім’ю.

За даними досліджень, в Україні 96% дітей у віці від 10 до 17 років користуються інтернетом, але більше половини з них не знають про те, яка небезпека чекає на них в мережі.

Фішинг, кардинг, грумінг, булінг, мобінг – з урахуванням одного з найнижчих у Європі рівнів проникнення інтернету в Україні ці терміни мало для кого несуть змістовне навантаження. Хоча без з’ясування їхнього змісту і мови не може бути про підключення домашнього комп’ютера до інтернету.

Фíшинг (англ. phishing ['fiʃiŋ] від fishing − рибальство) − вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну валюти, інтернет-магазинів. Шахраї використовують усілякі виверти, які найчастіше змушують користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані – наприклад, посилаючи електронні листи із пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на веб-сайт в Інтернеті, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн відомих ресурсів.

Грумінг (англ. grooming) – входження в довіру до дитини з метою її схилення до якого-небудь брутального поводження, в тому числі і в сексуальному плані.

Злочинці найчастіше встановлюють контакти з підлітками в чатах або на форумах. Зазвичай вони добре обізнані із захопленнями сучасної молоді і без особливих зусиль підтримують бесіди. Вони знаходять співрозмовників, які чимось засмучені або шукають підтримки, співчувають їм, потім пропонують перейти в більш відокремлене віртуальне місце спілкування. Поступово втягують їх в обговорення інтимних питань. Потім пропонуються зустрічі в реальному світі.

Кардинг – вид шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, не ініційована або не підтверджена її власником.

Буллінг (англ. bullying) – залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії – які здатні налякати, принизити й іншим чином негативно впливати на дитину.

Цей вид насильства набув широкого поширення в середовищі підлітків. Вони створюють сайти, присвячені одноліткам, які з тих чи інших причин стають “ізгоями”, розміщують компрометуючі їх фотографії, надсилають анонімні образливі та загрозливі повідомлення, розпускають непристойні чутки. Іноді сцени знущання знімаються на фото – або відеокамеру і потім поширюються через Інтернет.

Буллінг – явище глобальне і масове. За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll, буллінгу піддавалися 48%, у тому числі 15% – неодноразово, а самі займалися ним 42%, причому 20% – багато разів.

Мобінг (від англійського mob – натовп) – психологічні утиски, переважно групові, працівника з боку роботодавця або інших працівників, що включають у себе постійні негативні висловлювання, постійну критику на адресу працівника, його соціальну ізоляцію усередині організації, виключення з його службових дій соціальних контактів, поширення про працівника свідомо неправдивої інформації тощо.

Термін ввів в психологію груп доктор Ханц Лейман, який вперше провів дослідження мобінга на робочих місцях у Швеції на початку 1980-х. Мобінг виражається в різних формах, і розвиток Інтернету породило чергову – мобінг в соціальних мережах.

За наслідками мобінг в Інтернеті нічим не відрізняється від реального життя. Особливо чутливі люди переживають цькування дуже важко, аж до суїциду. Особливо це явище небезпечно для дітей, які в силу незрілості психіки близько до серця сприймають знущання однолітків. Уже є приклади дитячих самогубств на цьому ґрунті.

Інтернет-мобінг навіть більш небезпечний, оскільки, якщо раніше діти, які зазнавали утисків однокласників, могли хоча б вдома уникати цих проблем, то зараз цей тиск дитина відчуває постійно. Збільшується він тим, що Інтернет робить мобінг відкритим для всього світу. Дитина отримує ярлик жертви в очах тих, хто не повинен знати про цькування (в соціології це називається “стигматизацією”).

Використання Інтернету є безпечним, якщо виконувати основні правила:

 Захистіть свій комп’ютер

• Регулярно оновлюйте операційну систему.

• Використовуйте антивірусну програму.

• Використовуйте брандмауер.

• Створюйте резервні копії важливих файлів.

• Будьте обережні при завантаженні нових файлів.

Захистіть себе в Інтернеті

• Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.

• Думайте про те, з ким ви розмовляєте.

• Пам’ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.

Дотримуйтесь правил!

• Ви маєте дотримуватися закону навіть в Інтернеті.

• При роботі в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.

Поради батькам:

1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2. Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.

3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.

4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!

5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.

6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.

7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.

8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.

За матеріалами Інтернет-видань