День Гідності та Свободи 2018: історія та традиції свята

День Гідності і Свободи в Україні відзначається 21 листопада. Президент України Петро Порошенко підписав указ "Про відзначення в 2018 році Дня Гідності та Свободи".

Свято 21 листопада – на честь подій на Майдані 2004 і 2013 років. Воно замінило собою державне свято День свободи. В цей день згадують тих, хто вніс свій внесок у Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2014. На Євромайдані загинули 106 людей, яких згодом назвали Небесною сотнею.
21 листопада урочисті зібрання розпочинаються з покладання квітів до меморіалу Небесної сотні.

Одне з молодих українських свят, проте має непросту історію і подвійне значення. Вперше цей день як святковий був відзначений у 2005 р. за указом президента Віктора Ющенка. Підставою став початок Помаранчевої революції у 2004 р. Тоді свято було назване Днем Свободи, і під таким іменем проіснувало протягом шести років — до 2011 р. Новий президент Віктор Янукович скасував указ свого попередника.

Надбанням масового протесту семирічної давності було відмовлено в актуальності, і відзначати початок революції перестали. Однак історія наполеглива – так сталося, що саме 21 листопада 2013 року українці знову вийшли на Майдан, щоб висловити невдоволення владою. Приводом стала раптова відмова тандему Віктора Януковича та Миколи Азарова (тодішнього українського прем’єра) від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

На головну площу нашої країни вийшли тисячі киян. Це стало початком Євромайдану, який пізніше переріс у Революцію Гідності, що призвело до втечі чинної влади, кривавої бійні на Інститутській, спалаху сепаратизму на сході країни і антитерористичної операції.

13 листопада 2014 р. новий президент України Петро Порошенко підписав Указ №872/2014 «Про День Гідності та Свободи», де зазначено що свято відзначатиметься щорічно 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Сьогодні небо пахне димом

І п'є земля червону кров.

І брат стоїть за побратимом

Що їх об'єднує?.. Любов.

 

Любов в серцях до Батьківщини

Де синє небо та лани.

Де б'ється серце України

І плачуть доньки та сини.

 

І над країною нестримно

Цей плач летить у небеса.

Слова молитвені невпинно

До Бога промовля душа.

                       

І нам, всім тим, хто прагне миру

Та щастя для своїх дітей.

І хто зберіг у серці віру

Та молить Бога за людей.

 

За Україну, за добробут

За щирі посмішки без сліз.

І щоби повсякденний побут

Назавжди квітами поріс.

                           © Олександр Крутій